Найбільший виклик у виробництві боєприпасів — не технології, а фінансування. Про це в інтервʼю проекту NV та The Economist «Світ попереду 2026» заявив генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас.
«Серійні лінії не можуть працювати «вмикаючись» під окремі контракти: якщо немає замовлення й передплати — усе зупиняється. Так було й цього року: річний план мінометів закрили ще в червні – далі простої. Аналогічно з бронеавтомобілями — річні контракти закрили в жовтні. Тому реальні потужності й фактичні обсяги — зовсім різні цифри», – заявив він.
За його словами, компанія у 2025 році швидко налагодила виробництво боєприпасів натовських калібрів 155 мм, 105 мм.
«Ми працюємо за ліцензією холдингу Czechoslovak Group. До нього входять словацька MSM Group та іспанська FM Granada — один із небагатьох виробників у Європі, хто має власне виробництво порохів. Ця модель дає нам повну технічну документацію, стандарти контролю якості й готові технологічні рішення. Ми не витрачаємо роки на розробку з нуля — адаптуємо перевірений досвід, який у CSG понад 30 років. Тому ми дуже швидко запустили виробництво 155-мм боєприпасів», – розповів він.
Як повідомив Бельбас, у наступному році компанія планує запустити серійне виробництво снарядів 105 мм М1.
«Якщо держава забезпечує замовленнями й передплатою, ми технічно готові у 2026 році вийти на такі обсяги серійного виробництва: приблизно двісті сорок тисяч снарядів М107 калібру 155 мм на рік, близько шістдесяти тисяч дальнобійних Boat Tail і до ста тисяч пострілів калібру 105 мм. Але чи зможе бюджет профінансувати такий масштаб — це вже інша розмова», – додає він.
